Неправильне використання антибіотиків у медицині та застосування їх у різних галузях тваринництва прискорюють виникнення антибіотикорезистентності. Внаслідок цього лікування багатьох інфекційних захворювань, зокрема, респіраторних (пневмонії, бронхіти, бронхіоліти, навіть туберкульозу), стає важчим: подовжується період перебування хворих у стаціонарі, зростають витрати на лікування та збільшуються показники смертності від цих недуг.

Полімедикаментозну стійкість, зазвичай, виявляють у патогенних бактерій, а також у коменсальних мікрорганізмів, які колонізують кишковий канал, верхні дихальні шляхи та шкіру людини.

Формування антибіотикорезистентності у всіх випадках зумовлене генетично, внаслідок набуття нової генетичної інформації або завдяки зміні рівня експресії власних генів бактерійної клітини. Важливим фактором боротьби з поширенням антибіотикорезистентності є фармакодинамічне обґрунтування режимів дозування антибактерійних препаратів, використання лікарняного формуляру, що ґрунтується на локальних даних про розповсюдження антибіотикорезистентності конкретних мікроорганізмів.

«Бактерії правлять світом, вони є домінуючою формою життя. Щоб успішно боротися з бактеріями, потрібно навчитися поводити себе так, як вони. А бактерії завжди живуть і взаємодіють у популяції, для них характерні глобальні та скоординовані дії»                         Жан Клорд Пічер

На сьогодні антибіотикорезистентність мікроорганізмів, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), є однією із найсерйозніших загроз для здоров’я людності Стійкість бактерій до антибіотиків (антибіотикорезистентність, antimicrobial resistance – AMR) зростає з кожним роком. Причиною цього стало надмірне і безконтрольне застосування антибіотиків у медицині, ветеринарії, сільському господарстві, а також їх потрапляння в ґрунт і воду. За даними Експертної комісії США по боротьбі з антибіотикостійкими бактеріями, у світі щорічно використовується близько 73 млрд разових доз або 300 тис. тон антибіотиків на рік .

Антибіотикорезистентність є й значною економічною проблемою. За даними ВООЗ, лише в ЄС вартість лікування хворих із захворюваннями, які викликані резистентними збудниками, оцінюється приблизно в 1 500 000 000 євро на рік. Управління по оцінці технологій США підрахувало, що витрати на управління AMR у Сполучених Штатах становлять 0,1-10 млрд доларів США на рік . Полімедикаментозну стійкість, зазвичай, виявляють у патогенних бактерій, а також у коменсальних мікроорганізмів, які колонізують кишковий канал, верхні дихальні шляхи та шкіру людини. Резистентні бактерії – це переможці, що вижили при селекції, яка викликана антибіотиками, частота яких зростає у всіх прошарках суспільства і в усіх групах населення земної кулі. На фоні нераціонального та непрофесійного підходу до застосування антибіотиків виникли не окремі штами, а цілі нові раси високостійких до антибіотиків бактерій.

Проблему резистентності цілком справедливо називають «апокаліпсисом ХХ століття». На жаль, абсолютно нереальним видається розв’язання цієї проблеми і в нинішньому столітті, оскільки мікроорганізми мають значну перевагу перед антибіотиками. Вони надзвичайно швидко розмножуються, що сприяє селекції штамів з медикаментозною стійкістю. Внаслідок цього антимікробні препарати є класом лікарських засобів, активність яких з часом знижується. У свою чергу, зниження активності препаратів, яке зумовлене антибіотикорезистентністю, призводить до змін уявлень про найефективніші лікарські засоби .

2016 р. в Україні було запроваджено Стратегічний план дій щодо профілактики інфекцій, які пов’язані з наданням медичної допомоги, та антибіотикорезистентністю, присвячений механізму реалізації угоди про асоціацію між Україною та ЄС в галузі медицини та впровадження міжнародних стандартів якості медичної допомоги, в тому числі інфекційного контролю за антибіотикорезистентністю у зв’язку з реформуванням вітчизняної системи охорони здоров’я. У рамках цього плану було окреслено основні напрямки боротьби з інфекціями, що викликаються резистентними штамами, та профілактику розвитку резистентності до антибактерійних препаратів ]

У контексті даної Стратегії основними рекомендаціями щодо запобігання селекції стійких до антибактерійних препаратів (АБП) штамів є:

• контроль за використанням АБП у хірургічних стаціонарах;
• епідеміологічний нагляд за післяопераційними інфекціями і мікробіологічний моніторинг антибіотикорезистентності їх збудників;
• профілактика нозокоміальної передачі резистентних штамів мікроорганізмів у стаціонарах. Раціональне використання АБП в хірургії передбачає:
• виключення поняття «профілактичне лікування»;
• уникнення лікування попередньої колонізації;
• скорочення тривалості курсів антибактерійної терапії (АБТ);
• інтраопераційну профілактику.

Важливими заходами боротьби з поширенням антибіотикорезистентності також є фармакодинамічне обґрунтування режимів дозування АБП, використання лікарняного формуляру, заснованого на локальних даних про антибіотикорезистентність мікроорганізмів у межах відділення, лікарні тощо. При цьому велике значення має взаємодія клініцистів, мікробіологів, клінічних епідеміологів, фармакологів і фахівців з інфекційного контролю.

Аналізуючи масу інформації, що доступна на нинішній день, стосовно проблеми антибіотикорезистентності, можна зробити наступні висновки:

• в нашій країні, як і в цілому світі зростає кількість антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів;
• лікування інфекцій, які викликані такими збудниками, створює значну медичну та економічну проблему;
• моніторинг формування антибіотикорезистентності ведеться на сьогодні не досить ефективно;
• шляхи подолання розвитку антибіотикорезистентності серед збудників інфекційної патології та ускладнень, які викликані резистентними штамами, що застосовуються натепер, не є достатньо ефективними.